Сергій народився у жив у селі Лимани Миколаївської області. Після школи навчався у Миколаївському морському ліцеї. Потім пішов на строкову військову службу. Після демобілізації підписав контракт із ЗСУ і поїхав на війну. Відтоді брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Був командиром бойової машини піхоти.
Повномасштабне вторгнення чоловік зустрів разом із побратимами на передовій та продовжував боронити Україну від російських окупантів.
«Це був дивовижний, сміливий чоловік. Він боронив свою Батьківщину всі ці роки. Він був відважним і хоробрим. Завжди приходив на допомогу. Він дуже любив і поважав свою сім'ю, рідних йому людей і своїх побратимів. Дуже чекав народження своєї молодшої донечки. Він героїчно та з честю ніс звання воїна і захисника. Навіки в наших серцях. Герої не вмирають! І ми, всі його рідні і близькі, з честю і повагою бережемо пам'ять про нього навіки», – написала двоюрідна сестра загиблого Юлія.
Поховали воїна у рідному селі.
У Сергія залишилися батьки, дружина, дві доньки, рідні. Друга дитина народилася вже після загибелі тата.
