Микола родом із села Зміївка Херсонської області. Жив у місті Нова Каховка. Закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет, отримав спеціальність інженера організації дорожнього руху. Захоплювався автомобілями, любив дорогу і поїздки. Працював за кордоном.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік був у Польщі. Проте невдовзі повернувся додому та пішов до військкомату. Згодом став військовослужбовцем 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Обіймав посаду стрільця-санітара відділення охорони роти забезпечення боєприпасами БМЗ.
«Він – хрещений батько нашого сина. Із самого початку і до кінця Микола був на нульовій позиції. Він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу. Микола із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним українському народові та Україні. Він поклав своє життя за цілісність та незалежність України. Був справжнім патріотом України, мужнім, хоробрим, справедливим, люблячим сином, чоловіком, братом, вірним другом. Він пожертвував собою заради перемоги у боротьбі за нашу свободу», – розповіла Лілія Ляшко.
Посмертно захисника нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали Миколу в рідному селі.
У воїна залишилися мама, сестра, дружина, син, якому на момент загибелі батька було 3 роки, рідні та друзі.
