Ігорю було 63 роки. Він народився в місті Чорний Острів Хмельницької області. Його батьків як молодих спеціалістів скерували для роботи у російське місто Норильськ. Там він закінчив середню школу № 3, а потім навчався на механічному факультеті Ризького інституту інженерів цивільної авіації.
Згодом разом із родиною переїхав на Київщину та перевівся до Київського інституту інженерів цивільної авіації. Служив у армії. Працював на різних підприємствах. Обіймав посаду головного інженера з мереж лікувального газопостачання.
Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Служив у складі Окремого полку спеціального призначення «Азов» (в/ч А3449). Брав участь у секретній операції ГУР – польоті гвинтокрилами в оточений Маріуполь на допомогу своїм побратимам.
«Мій чоловік дуже любив читати, цікавився інформатикою та обожнював подорожувати», – розповіла дружина Раїса.
Поховали воїна в селі Тарасівка на Київщині.
В Ігоря залишилися дружина і донька.
На Алеї слави в місті Боярка Київської області встановили куб на честь воїна.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
