Петро народився і жив в селі Середпільці Львівської області. Навчався у місцевій гімназії. Потім здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів у Львівському вищому професійному училищі комп'ютерних технологій та будівництва. У мирному житті працював зварювальником в магазині «Господар» міста Радехова. Любив грати у футбол, рибалити та проводити час із родиною й улюбленим псом Графом.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік захищав свою країну в лавах 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був старшим водієм-механіком.
«Чоловік був дуже хороший, привітний, дружній, відданий та відповідальний на своїй роботі, люблячий тато і чоловік. Він дуже сильно любив свою донечку Софійку, вона його копія. Він не побоявся, а пішов добровольцем на захист України, не ховався, а вчинив як справжній чоловік і люблячий тато. Ще досі не віриться, що його немає…» – розповіла дружина загиблого Ганна.
Поховали воїна у рідному селі. У Середпільській гімназії відкрили меморіальну дошку на його честь.
У Петра залишилися батько, двоє братів, дружина, донька, двоюрідна сестра і дві тітки.
