Ігор народився в місті Мена Чернігівської області. Закінчив Дягівську середню школу, також одночасно навчався в Степанівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, де отримав спеціальність тракториста. З дитинства захоплювався автомобілями, цікавився прийомом лому кольорових металів, розробкою побутової та автомобільної техніки. Мав неабиякий рибацький хист. Працював разом з дружиною у власному барі. З родиною проживав у селі Волосківці Чернігівської області. У 2015-2016 роках захищав країну в зоні АТО на Донецькому та Луганському напрямках.
У перший день повномасштабного вторгнення Ігор добровольцем пішов захищати Україну. Долучився до 1-ої окремої танкової Сіверської бригади на посаду стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. Захищав Україну на Чернігівському та Донецькому напрямках.
За свою службу воїн отримав низку нагород, серед яких: нагрудний знак «Учасник АТО» та орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Ігор був люблячим чоловіком та татом. Ми з ним прожили майже 20 років і я впевнено можу сказати, що цей час проведений разом – найкращий. Для нас з чоловіком кожен день, кожна мить, кожна розмова були особливими, кожна секунда поряд була найщасливішим часом. Одне для одного ми були сенсом життя, але так шкода, що так мало прожили разом. Мій Ігор був сміливий, відповідальний, дружелюбний, працьовитий... Як казали і кажуть всі про Ігоря – це людина з великої літери. У нас було багато планів і мрія, як же шкода, що її здійснення тепер неможливе. Хоч пройшов уже майже рік, я все одно його чекаю і буду чекати, поки живу. Мій любий, мій чоловік, я тебе кохаю і кохатиму все своє життя. Ти назавжди в моєму серці... », – розповіла дружина Віта.
Поховали захисника на кладовищі в селі Волосківці.
В Ігоря залишились дружина та дві доньки.
