Іван народився 13 листопада 2002 в селі Грушівка в Скадовському районі Херсонщини.
«Ванюша любив машини й техніку. Постійно щось майстрував, і коли все вдавалося, казав: «Бачиш, я зробив». Він вірив в себе. З дитинства любив риболовлю. Коли на світанку ще всі спали, брав вудку, відерце та йшов на річку. Якщо зранку улов був невдалим – він не засмучувався, міг і ввечері наловити. Дуже настирним був», – згадала мама Інна.
Іван вступив до Олешківського професійного коледжу за спеціальністю автомеханіка, але не закінчив навчання – у 18 років пішов служити до Збройних сил України. У військовій частині отримав псевдо Сухар – скорочено від прізвища. А коли потрапив на бойове завдання у Суми, побратими назвали його Термінатором.
«Ванюша був сміливим хлопцем, нічого й нікого не боявся. У нього в руках усе «горіло». Для побратимів він був справжнім заводилою, готовим до будь-якого кіпішу», – розповіла мати.
Поховали Івана Сухарєва у Старокостянтинові на Хмельниччині.
Посмертно воїна нагородили орденами «За мужність» III ступеня та «Хрест Героя».
У нього залишилися батьки, дві сестри та троє братів.
