Артемій народився у Львові. Правнук історика Івана Крип'якевича та священика Артемія Цегельського, який був депортований в Сибір. Син іконописиці Іванки Крип'якевич-Димид та греко-католицького священика і першого ректора Українського католицького університету Михайла Димида.
Закінчив факультет історичних наук Українського католицького університету. Був пластуном. Брав активну участь у Революції Гідності. З початку окупації Криму їздив на півострів для підтримки проукраїнських сил. У 2014 році добровольцем став до лав «Азову», згодом перевівся до батальйону спецпідрозділу «Гарпун». Брав участь в бойових діях на сході країни. Після закінчення служби побував у 50 країнах світу, займався спортом – стрибками з парашутом, гірськими лижами, пішохідним туризмом. Здійснив подорож до Ірану на мотоциклі. Хлопця згадують як безстрашного, відчайдушного, активного патріота України.
З початком повномасштабного вторгнення Артемій повернувся зі США до України і пішов захищати батьківщину. Боронив країну в складі 142-му навчальному центрі ССО.
«Артемій весь час двіжував, він постійно щось придумував. Для нього не було неможливого. Всі казали, що чулися з ним комфортно. А це були зовсім різні люди: і хлопці, і дівчата, і молодші, і старші, і хворі, і здорові. Вони почувалися з ним добре. Він вчив людей того, чого вони самі хотіли навчитися. Наприклад, хочеш навчитися їздити на мотоциклі? Я тебе навчу. Хоч їздити на машині? Сідай, я тобі зараз покажу. Він ходив дуже часто в гори. Залишив відео, де він на лижах по сухому листі їде з Високого замку… Він вчив людей бути нестандартними, бути собою», – розповіла мама Іванна Крип'якевич-Димид.
Воїн посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та Залізним пластовим хрестом
У нього залишились батьки, брат і сестра.
Поховали захисника на Личаківському цвинтарі у Львові.
За ініціативою родини загиблого був створений стипендіальний фонд імені Артемія Димида при Українському католицькому університеті.
ф
