Олександр народився в селі Рекшин Тернопільської області. Там закінчив школу, а потім переїхав на Львівщину. Навчався у Львівському фаховому коледжі харчової та переробної промисловості. Вищу освіту здобув у Національному університеті харчових технологій. У мирному житті працював керівником цеху напівфабрикатів на концерні «Хлібпром». Захоплювався футболом, грав у місцевих сільських клубах. Любив риболовлю, обожнював природу.
З початком повномасштабної війни чоловік активно займався волонтерською діяльністю та вступив до ТРО. Згодом приєднався до лав 12-ої бригади спеціального призначення «Азов», що у складі НГУ. Обіймав посаду другого помічника кулеметника відділення спеціального призначення. Взяв собі позивний Ветам, що складається з перших літер імен його дітей: Вероніка,Тадей і Марія.
«Це людина із суперлюдськими якостями. Він не побоявся залишити сімʼю та пішов нас захистити. Попри відсутність військового досвіду кілька разів намагався потрапити на фронт. Не зважаючи на вмовляння рідних, таємно поїхав до Києва та вступив до бригади «Азов». Був щасливий, що пройшов КМБ та отримав омріяний нарукавний знак… Він – моя душа!» – розповіла дружина загиблого Наталія.
Поховали захисника на Марсовому Полі Личаківського кладовища у Львові.
В Олександра залишилися дружина, троє дітей, мама, бабуся, сестра та двоє братів.
