Андрій родом з Чернігова. Навчався у місцевій школі №35. У 2021 році закінчив Чернігівський коледж економіки і технології ЧНТУ за спеціальністю «Харчові технології». Був дуже життєрадісною та щирою людиною, мав багато друзів та проводив з ними увесь свій час.
Після навчання хлопець пішов служити за контрактом до лав 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Під час повномасштабної війни хлопець боронив Україну разом із побратимами на передовій.
«Андрій був найживішою та найяскравішою людиною яку ми тільки знали. У нього було дуже багато друзів, він завжди всім допомагав та не залишав у біді. Сонечко, яке завжди своїм сміхом підіймало настрій. Рік тому він вирішив піти на контракт до армії та за два тижні до війни проводив з нами свою двотижневу відпустку, це була моя остання зустріч з ним. На момент смерті Андрію тільки два тижні тому виповнилося 20 років, він був ще дуже молодим… З першого дня нашого знайомства і до теперішніх днів Андрій був мені за старшого брата. Усім дуже важко приймати те, що його не стало. У той день, коли його друзі несли квіти та хрест на його могилу, помер не тільки наш Андрійко, померла частинка кожного з нас. Ніколи не забудемо нашого героя», – розповіла подруга захисника Поліна.
«Усміхнений, трішки сором'язливий, завжди готовий прийти на допомогу... Не віриться...
Спи спокійно, Андрійко», – написала Марина Казимирова.
Поховали військовослужбовця на кладовищі Ялівщини на Чернігівщині.
У Андрія залишилися бабусі з дідусем, мама, вітчим і маленький братик Міша.
