Військовослужбовець народився у м. Кремінна Луганської області. Жив у Рубіжному. Здобув економічну освіту.
2017 року пішов служити у 53-тю окрему механізовану бригаду імені князя Володимира Мономаха. Обіймав посади зенітчика, гранатометника, снайпера. Мав позивний Каір. Брав участь в АТО.
У березні 2022 року чоловік приєднався до Луганського зонального відділу Військової служби правпопорядку ЗСУ. Був стрільцем групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони. Боєць виконував усі поставлені задачі, ділився своїм бойовим досвідом. Потім командування вирішило створити бойовий підрозділ, до якого потрапив Олексій.
Він загинув біля м. Попасна на Луганщині у бою: від пострілу ворожої гармати Олексій отримав чисельні осколкові поранення і помер на місці.
Посмертно старший солдат Тертичний нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Дуже життєрадісний, доброзичливий та щедрий, для рідних і друзів віддасть останнє, мав плани на життя, мріяв про власне авто, сім'ю. Але коли розпочалася війна, не роздумуючи, пішов захищати свою Батьківщину, бо вважав що найголовніше у його житті – це боронити свою державу, свій прапор, свій народ», – розповіла мама Світлана Кондіна.
Поховати Героя на рідній Луганщині не було можливості через інтенсивні бойові дії. Тому в останню путь його провели у Кременчуці на Полтавщині.
В Олексія залишилися батьки і сестра.
