Юрій народився в селі Біловіж на Рівненщині, у сім’ї працівників сільського господарства. Після закінчення Біловізької ЗОШ І-ІІІ ступенів вступив до Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка С. Дем'янчука на факультет «Фізичної культури та спорту». Отримав фах вчителя фізкультури.
У цивільному житті працював на посаді вчителя фізичної культури Біловізького ліцею. Дуже любив рибалити, збирати гриби. Разом із дружиною виховував двох синів – старшого Івана та молодшого Артема.
Під час повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до 117-ї окремої механізованої бригади. Обіймав посаду поміника гранатометника. Посмертно нагороджений орденом За мужність» ІІІ ступеня.
«Він був майстром на всі руки. І будинок збудував, і власноруч там зробив ремонт. Десять років віддав професії вчителя у рідному ліцеї, але, коли отримав повістку, то, не роздумуючи, пішов захищати свій дім», – розповіла дружина Раїса.
«За час роботи в школі Юрій Петрович зарекомендував себе як досвідчений педагог, а також добра та щира людина. Він ніколи не відмовляв у допомозі тим, хто цього потребував», – додали в Рокитнівській селищній раді.
Поховали захисника у рідному селі.
Вдома на нього чекала мама, дружина та двоє синів.
Біля школи, де працював Юрій, встановили меморіальну дошку на його честь.
