Микола народився і жив у місті Рівному. Закінчив ліцей №27. Потім вступив у Квасилівський професійний ліцей, де здобув фах автослюсаря. Далі навчався на факультеті здоров’я, фізичної культури і спорту Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем'янчука. Паралельно працював кухарем в одному з київських закладів. Займався спортом та мотивував оточуючих до здорового способу життя.
Під час повномасштабного вторгнення Микола ще був студентом, але долучився до Збройних Сил України. Воював у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Отримав відзнаку «Золотий хрест».
«Микола був дуже добрим та наполегливим. Після загибелі свого побратима, приїжджаючи в наше місто, він намагався зайти до родини загиблого товариша, пропонуючи будь-яку свою допомогу. Мав неймовірно велику віру в перемогу і був переконаний, що кожен свідомий українець повинен захищати свою країну, тому у 18 років пішов добровольцем в тероборону, далі був на Білоруському кордоні, а далі написав рапорт на переведення до «Азову», – розповіла рідна тітка загиблого Олена Мельник.
Поховали воїна на кладовищі «Нове» рідного міста.
У Миколи залишились батько, дві сестри, бабуся, тітка і дядько.
