Максим народився 3 січня 1987 року у Слов’янську. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №9. Здобув середню освіту в художньому та енергобудівному фаховому училищах. Працював токарем на механічному заводі, підприємствах «Руссоль-Україна» та «Горвуглепром».
«Лють до окупантів у Максима з’явилася ще у 2014 році. Але на той час він не подався у добровольці, хоча цього дуже хотів. Деякі обставини змусили його відмовитись від свого бажання», – розповіла дружина Олена.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Максим став добровольцем у складі 15-го Словʼянського полку в батальйоні спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. Служив оператором протитанкового відділення.
«Спочатку Максим служив у місті, але у квітні його перевели. Я навіть не знала, куди. Він тільки сказав, що приблизно за 40 кілометрів від Слов’янська. З подальших розмов я зрозуміла, що він знаходиться у гарячій точці», – розповіла дружина воїна Олена.
Останній раз жінка спілкувалась з ним 29 квітня. Про загибель чоловіка їй повідомили 2 травня.
Посмертно Максима Троценка нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника на Північному кладовищі Слов’янська.
