Ігор родом з села Малі Низгірці Житомирської області. Закінчив 9 класів Зарічанської школи. Потім здобув фах тракториста у Ружинському сільськогосподарському технікумі. Після закінчення навчання залишився жити у Ружині. Останні кілька років працював на місцевому заводі. Дуже любив життя та свою сім’ю.
Під час повномасштабної війни чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України та вирушив на фронт. Службу ніс у 66-ій окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго. Обіймав посаду навідника-оператора.
«Тато був щирим і дуже добрим. Людина, на яку завжди можна покластися. Дуже працьовитий, роботи ніколи не боявся. Яка б не була ситуація, завжди міг підтримати. А ще був дуже сміливим. Справжній син України», – розповіла Діана Черній.
Поховали військового в селі Заріччя на Житомирщині.
В Ігоря залишилися мама Зінаїда, сестра Валентина, донька Діана, син Дмитро та онук Данило.
