Народився Євген в селищі Марківка Луганської області. Вищу освіту здобув у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля. Хотів стати фотографом, любив життя, мав дуже багато планів на майбутнє. З родиною проживав у місті Полтава.
2019 року воїн підписав контракт із ЗСУ, служив у 81-ій окремій аеромобільній бригаді, захищав Україну в зоні АТО. Після повномасштабного вторгнення служив у тій же бригаді на посаді старшого механіка-водія 3-го десантно-штурмового взводу 1-ої десантно-штурмової роти 5 БТГр.
За свою службу Євген нагороджений відзнакою командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, медаллю «Ветеран війни», орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Женя був найкращим чоловіком, про таких кажуть, що зустрічаєш раз за все життя, дуже добрий, та чуйний, зі своїм почуттям гумору та вмінням постояти за себе. Розбирався в техніці, любив нашу кішку Боню, жартівливо мені казав: «Коли ти будеш заробляти мільйони своєю творчістю, купиш мені яхту». Тепер памʼять про тебе стала моєю опорою, всі мої роботи присвячені тобі, найріднішій людині в світі», – розповіла дружина Оксана.
Поховали захисника в Полтаві на Затуринському кладовищі.
У Євгена залишились дружина, батьки та сестра.
