Дмитро був родом із Миколаєва. Навчався у професійно-технічному училищі №11, де здобув фах оператора верстатів з програми керування. Працював у компанії «Нова Пошта» фахівцем термінала. У вільний час полюбляв грати у футбол, вболівав за улюблений клуб «Динамо» (Київ).
Під час повномасштабного вторгнення захищав Україну в складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Спершу обіймав посаду солдата-стрільця, а потім був командиром 2 гранатометного відділення.
«Мій чоловік був дуже світлою людиною, завжди з усіма знаходив спільну мову. У нього було дуже багато друзів, і він завжди приходив на допомогу, коли його просили. На одному з бойових завдань врятував двох побратимів, навіть попри поранення ніколи не залишав ні побратимів, ні командира. Постійно піклувався про свою сім'ю», – розповіла дружина Катерина.
Поховали Дмитра на Центральному кладовищі у Миколаєві.
У захисника залишилися дружина та донька.
