Артур народився 2 лютого 1995 року у місті Дубровиця Рівненської області. Навчався у Боярському фаховому коледжі Національного університету біоресурсів і природокористування України, а також у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, де здобув спеціальність ландшафтного дизайнера.
Мав досвід роботи у сфері озеленення, надавав консультації з догляду за рослинами. У вільний час захоплювався велоспортом, був наполегливим і досягав успіхів у цьому хобі.
З 2022 року став на захист України. Проходив службу у 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго. Обіймав посаду командира взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем.
«Артур був неймовірно патріотичним, добрим і людиною слова. Він бачив своє майбутнє тільки у вільній Україні й не міг стояти осторонь того, що відбувалося навколо, тому без вагань став на захист країни, яку безмежно любив. Артур зберігав глибоку повагу до дружби та пам’яті побратимів ще з часів АТО. Він почав будувати військову справу з нуля, опанував авіаційні безпілотні системи, хоч раніше не мав до цього досвіду – і досяг у цьому великих результатів, якими сім’я щиро пишається. Артур залишиться для всіх символом світла й доброти. Він завжди допомагав іншим, годував беззахисних тварин і жив так, що його пам'ять світитиме нам далі і буде прикладом для наслідування», – розповіла дружина Анна.
Артура Цибульского відзначили знаком пошани «Захиснику Луганщини», нагрудними знаками 66 ОМБр і «Золотий хрест», відзнакою «Хрест Сухопутних військ».
Поховали героя у рідному місті.
Вдома на нього чекали батько Ігор, бабуся Ольга, дружина Анна і старший брат Олег.
