Максим Володимирович родом з міста Богуслав Київської області. Навчався в Богуславській загальноосвітній школі №2. Потім вступив до Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди на факультет історичної і соціально-психологічної освіти. Любив історію, свою країну та прагнув жити в мирі.
У 2023 році чоловік добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. Став військовослужбовцем Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Воював на посаді стрільця-помічника гранатометника.
«Максим одночасно із добрим серцем мав стійкий характер і гостре відчуття справедливості, виплекане батьками з самого дитинства, яке не дозволяло йому спокійно насолоджуватися юнацьким життям, коли рідну землю нівечать вороги. Він зі зброєю в руках добровільно став на її захист як хоробрий воїн. Пам'ятаємо Максима доброю, мужньою, хороброю людиною, яка була опорою, підтримкою і взірцем для багатьох. Нашому Герою тепер назавжди 25, він віддав найцінніше – своє ще зовсім молоде життя, заради того, щоб його сімʼя, рідні та всі ми мали майбутнє у світлій, мирній та незалежній Україні», – написав його однокласник та друг Олег Чайка.
«Як однокурсники, так і викладачі відгукуються про Максима добрими словами, підкреслюючи те, що він володів глибокими знаннями й розумінням минулого своєї країни. Він був не тільки здібним студентом, а й відданим сином, другом та патріотом своєї землі», – зазначили в Університеті Григорія Сковороди.
Поховали Максима на Алеї Слави цвинтаря в рідному місті.
У воїна залишилися батьки, молодша сестра, інші рідні, друзі та побратими.
