Віктор народився в місті Одеса, був родом з бесарабських болгар. Тож освіту здобувати поїхав до Болгарії. Там навчався на факультеті менеджменту в Софійському економічному університеті. Потім повернувся в Одесу, на Батьківщину. Працював у різних компаніях на різних посадах, більшість часу – у дистрибюторській компанії «Альянс». Був маркетологом, начальником торгового відділу. Його мати все життя захоплювалася літературою, працювала бібліотекаркою, читала в оригіналі французьку літературу. Тож вона цю любов передала і Віктору. Він з дитинства багато читав та колекціонував книги. І далі це захоплення передалось його доньці.
Під час повномасштабної війни, у лютому 2023 року, чоловік приєднався до лав Військово-морських сил ЗСУ та вирушив на захист Батьківщини. Служив у 37-ій окремій бригаді морської піхоти. Воював під Бахмутом на Донеччини, боронив Херсонщину.
«Мій чоловік був світлою, доброю людиною, вірним другом і справжнім одеситом. Він щиро кохав Україну та вірив у її багате майбутнє. Він був прекрасним сім'янином, у 2024 році нашому шлюбу виповнилось би 25 років», – зазначила Наталія Велікова.
Поховали морпіха на Західному кладовищі Одеси.
У Віктора залишились батько, дружина, син і донька.
