Сергій народився 15 лютого 1975 року в селі Варварівка Полтавської області. Закінчив Варварівську середню школу. З 14 років захоплювався гирьовим спортом. Брав участь в районних спортивних спартакіадах. Неодноразово був нагороджений за 1 та 2 місця. В цивільному житті працював у Варварівській спеціальній школі на посаді охоронника.
Під час повномасштабної війни долучився до лав ЗСУ, щоб захистити дім та сім’ю від ворогів. Служив у 58-ій окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Обіймав посаду навідника.
«Сергій для нас був усім. Мені, як дружині, та дітям не віриться й досі, що він не приїде додому. Не сприймається той факт, що ми тепер без нього. Побратими згадують його як людину, з якою не страшно було йти на завдання. Вони знали, що з ним вони повернуться живі. Зі слів хлопців, Сергій багатьом врятував життя і вони вдячні йому за це. Нам дуже не його не вистачає», – розповіла дружина полеглого захисника Оксана.
Поховали воїна в рідному селі.
У нього залишились мама, дружина, син і донька.
Посмертно Сергія Возного нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «Сильному духом».
На його честь назвали секцію гирьового спорту в Мартинівській громаді, де він проживав.
