Сергій народився в селі Кобзарці Миколаївської області. Навчався у Снігурівській загальноосвітній школі. У 2012 році закінчив Снігурівський професійний ліцей і здобув професію будівельника. Працював за фахом і дуже захоплювався цією справою, постійно вдосконалював знання і навички. Здебільшого заробляв за кордоном, де мав великий попит на роботу, адже був хорошим майстром. Відпочинком для нього була риболовля. Планував одружитися та хотів власноруч у затишному місці побудувати своїй родині дім із панорамними вікнами. Мріяв, щоб у ньому було багато дитячого сміху.
У березні 2023 року чоловік був призваний на військову службу до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Служив у 46-й окремій аеромобільній бригаді на посаді командира відділення. У складі свого підрозділу боронив найгарячіші ділянки фронту.
«Сергій був дуже добрим, чуйним, мужнім, надійним, найкращим сином, батьком, чоловіком, другом і побратимом. Завжди усміхнений і на позитиві, був щасливий, попри все! Радів кожному дню і кожен день з ним був особливим. Поряд із ним було спокійно та затишно. Завжди робив те, що хотів, не звертав уваги на те, що скажуть інші. А які в нього були золоті руки – до чого не торкався, все перетворювалося на красу, яка жила в його душі. Серед друзів і побратимів був авторитетом і людиною, яка завжди йде пліч-о-пліч. Він мав великі плани на майбутнє, хотів жити у вільній та незалежній Україні, збудувати сім’ю… Назавжди запам'ятаю його слова: «Робіть те, що бажає ваше серце, і ніколи не думайте про те, що про вас подумають інші». Дуже його не вистачає», – розповіла наречена полеглого захисника Наталя Шалуєва.
Похований Герой в рідному селі.
Не дочекалися свого захисника з війни мама, наречена, донька, син, сестри, рідні та близькі.
