Іванові було 32 роки. Він народився в селі Мозгове, що в Сумській області. Був сиротою. Із дитинства займався легкою атлетикою. Мав декілька професійно-технічних освіт. Навчався в Сумському державному університеті за спеціальністю «Історія та археологія». Професійно займався спортом, був багаторазовим призером і чемпіоном з панкратіону та змішаних бойових мистецтв, а також майстром спорту з панкратіону.
Впродовж восьми років працював електрозварювальником на підприємстві в Сумах, де і мешкав. У вільний час грав у футбол, волейбол, настільний теніс, обожнював риболовлю.
Під час повномасштабного вторгнення добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив розвідником у 58-ій окремій мотопіхотній бригаді. Його неодноразово відзначали грамотами, а також медаллю «За службу у розвідці».
«Ваня був неймовірною людиною, дбайливим чоловіком та справжнім другом, на якого можна було покластися. Попри усі життєві негаразди, важке дитинство, він зберіг доброту у серці, оптимізм, завжди вірив у краще майбутнє. Він був дуже чуйним до проблем інших людей, завжди йшов на допомогу, ніколи не залишався осторонь. Ваня був дуже активним, постійно заряджений енергією та позитивом. Він назавжди в моєму серці…», – сказала дружина Катерина.
Поховали воїна на Алеї слави Ново-Центрального Баранівського кладовища в Сумах.
У Івана залишилися дружина та опікуни.
