Олексій народився в селі Пиріжна Одеської області. Після закінчення школи здобув фах бригадира колії в Одеському професійному училищі залізничного транспорту. Працював далекобійником за кордоном. Любив рибалити, робити щось своїми руками. Вільний час любив проводити з родиною. Мріяв придбати власне житло, тому багато працював для цього, і врешті у серпні 2022-го зробив це.
Під час повномасштабного російського вторгнення, у грудні 2022 року, Олексій пішов на військову службу. Обіймав посаду старшого водія-радіотелефоніста стрілецького відділення 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, що у складі ЗСУ.
«Він був справжнім чоловіком. Після закінчення війни планував і надалі продовжувати службу. Він мріяв про власне житло, довгих 9 років працював за кордоном і свою мрію здійснив. Дуже хотів, щоб у його сина Владислава був власний куточок, і гордився тим, що йому вдалося досягти мети. Мій герой був дуже сильний духом, цілеспрямований, старанно ставився до своїх обов'язків. Я пишаюся ним!» – розповіла дружина загиблого Сюзанна.
Посмертно Олексій Никифорчук нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» і медаллю «Хрест хоробрих».
Поховали захисника у рідному селі.
В Олексія залишилися батьки, сестра, дружина і син.
