Андрій народився в місті Полонне Хмельницької області. Навчався у місцевій школі №3. Пройшов строкову військову службу. Потім закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». Під час навчання одружився, а після випуску переїхав із родиною на Київщину – у місто Фастів. Працював в компанії «Merx» начальником цеху, потім – у столичній компанії «KRONAS».
У перші дні повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав Збройних сил України. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Був командиром відділення зв’язку.
«Мав за честь з тобою працювати та святкувати. Дякую за захист! Спочивай. Помстимося!» – написав колега Володимир Расахацький.
«Вічна пам'ять Андрію! Хороша людина, люблячий батько і чоловік. Дуже шкода....Справжній Герой України! Царство тобі небесне!» – написала знайома Наталія Святненко.
«Світла пам'ять Андрію. Співчуття близьким. Мав честь служити з ним. Він був гарною людиною і товаришем», – написав побратим Олександр Чеберяк.
«Неможливо повірити! Добрий сусід, чудовий батько і чоловік. Щирі співчуття родині. Немає слів, щоб передати біль втрати», – написала сусідка Мила Орлова.
Поховали захисника на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища у Фастові.
В Андрія залишилися дружина, син, донька.
