Олександр народився в селі Побійна Черкаської області. Після закінчення 9 класу школи відразу пішов на роботу, оскільки треба було допомагати батькам. Працював у різних сферах, зокрема, на фермерстві та здебільшого – на будівництві. Любив ремонтувати техніку і добре на ній знався.
Під час повномасштабної війни, у жовтні 2023 року, чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем у 32-ій окремій механізованій бригаді.
У січні 2024-го родина Олександра отримала сповіщення, що він зник безвісти. Тоді він отримав поранення після першого бойового завдання, згодом лікувався у шпиталі. 27 лютого прийшло друге сповіщення, але того разу вже був його останній бойовий вихід. У квітні рідним підтвердили загибель бійця.
«Невимовно боляче, що Саші немає з нами. Добрий, щирий, з ним завжди було про що поговорити, завжди підтримував. Він будував плани на життя після закінчення війни, проте, на жаль, не судилось… Пам'ятаю. І безмежно сумую», – написала племінниця загиблого Юлія.
Поховали Олександра в рідному селі.
У нього залишились батьки, двоє братів, сестра, племінники та племінниці.
