Віктор Володимирович народився і жив у місті Хмельницький. Після школи здобув спеціальність слюсаря з ремонту та експлуатації газового обладнання у Хмельницькому ПТУ №8. У 1992-1994 роках проходив службу в лавах Національної гвардії України. У 1995-2000 роках ніс службу в структурі МВС в Управлінні кримінального пошуку. Паралельно навчався на заочній формі Хмельницького університету економіки та підприємництва за професією менеджера-економіста. З 2001-го працював у різних сферах на приватних підприємствах Хмельницького.
27 липня 2022 року Віктор пішов добровольцем боронити незалежність України. Він приєднався до лав 19-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Був навідником кулеметного взводу.
«Я пишаюся силою духу, стійкістю, відважністю та відданістю мого батька військовій присязі. Мій батько за 8 місяців несення служби на фронті жодного разу не уникнув бойового виходу та, зі слів побратима, був для них прикладом. За 8 місяців нам вдалося побачитися лише один та останній раз, коли він перед загибеллю приїхав у відпустку. Не забудемо, не пробачимо... Вічна пам’ять Героям!» – зазначила донька воїна Каріна.
Поховали Віктора на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове в рідному місті. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницької територіальної громади».
Вдома на захисника чекали мама і донька.
