Валерій народився 16 жовтня 1979 року в місті Берестин Харківської області. Після закінчення Лебʼязької середньої школи вступив до Харківського інституту соціального прогресу, де здобув фах інженера-еколога.
У 2001 році Валерія призвали на строкову військову службу. Після демобілізації він повернувся в Берестин. Працював торговим представником у фірмі «Ferrero Rocher». З дитинства любив спорт. Завжди тримав себе у гарній формі.
З перших днів повномасштабної війни Валерій боронив Україну в лавах 124-го батальйону 113-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду бойового медика.
«Наш син був відповідальною, світлою та чуйною людиною. І як з’ясувалося, був ще й дуже сміливим. На захист родини і Батьківщини він пішов у перший день повномасштабного вторгнення, не чекаючи повістки. Ми, його рідні, пишаємося ним. Нам його дуже не вистачає», – написав батько Микола Петрович.
Посмертно Валерія Жилу нагородили відзнакою командира частини «За мужність і відвагу» та орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в секторі військових поховань центрального кладовища міста Берестина.
У нього залишилися дружина, син, батьки та сестра.
