Руслан народився 30 січня 1990 року в Харкові, був українцем азербайджанського походження. Закінчив місцеву гімназію №165. Підпрацьовував бригадиром у приватних компаніях, а з 2014 року присвятив себе захисту України.
Після повномасштабного вторгнення служив у 113-й окремій бригаді територіальної оборони.
«Наш син Руслан з дитинства щиро любив свою Батьківщину. У 2014 році він не зміг залишитися осторонь, коли ворог ступив на українську землю. Руслан боровся до кінця, не знаючи втоми, бо мав у серці справжню любов до свого народу. Попри війну, він залишався турботливим сином і прекрасним батьком. Завжди знаходив час для своєї донечки Мілани, цікавився, як ми, чи все в нас добре, чи щось потрібно. Його любов і підтримка відчувались навіть на відстані. Руслан був відданим своїм побратимам, ніколи не забував, заради чого і кого воює. Коли ми хвилювались і не хотіли його відпускати, він казав одне: «Я не прощу росіянам». Ми завжди будемо ним пишатись. Він – наша гордість і наша вічна пам’ять», – розповіли батьки захисника Алієв Акіф Закір огли та Світлана Алієва.
Воїн мав шість нагород, останньою з яких став «Золотий тризуб».
Поховали Руслана у селищі Безлюдівка Харківської області.
Вдома на нього чекали батьки і донька.
