Володимир народився в селі Кремінна Хмельницької області. Закінчив Ладижинський радгосп-технікум. Пройшов строкову службу. Згодом оселився у Вінниці. Все життя працював в органах УМВС України, мав звання капітана, обіймав посаду заступника командира роти, інспектора зі зброї. Неодноразово брав участь в АТО на Донбасі. За декілька років до повномасштабної війни пішов на пенсію та працював у сфері будівництва, оскільки це було його хобі.
З початком повномасштабної війни Володимир знову став на захист України від окупантів. Служив у 171-му батальйоні 120-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був командиром відділення, тимчасово виконував обов’язки командира взводу.
«З перших днів війни я та мій батько – працівник УМВС України зі стажем 25 років, учасник АТО – взяли до рук зброю. За час несення служби він проявив себе як зразковий командир і побратим. Він був батьком не тільки для мене, а й для всього підрозділу. Регулярно надавав нам уроки зі свого реально досвіду. Завжди був готовий піти у бій і захистити не тільки себе, а й кожного бійця підрозділу», – написав син загиблого Антон.
У Володимира залишилися мама, сестра, дружина та син.
