Олександр народився 28 листопада 1986 року в місті Берестин Харківської області, жив неподалік – у селі Піщанка. Навчався у Берестинській ЗОШ №4 та Аграрно-технічному коледжі імені Ф. Я. Тимошенка. Згодом працював помічником бурильника 4 розряду з капітального ремонту свердловин у ПАТ «Укргазвидобування» та «УГВ СЕРВІС».
На дозвіллі рибалив, збирав гриби, із задоволенням їздив на велосипеді. Любив працювати на землі: доглядав за кущами малини та полуниці, висаджував рослини.
З перших годин повномасштабної війни, Олександр волонтерив у Харкові та допомагав тим, хто цього потребував. Згодом його мобілізували до лав ЗСУ. Служив у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Був старшим розвідником-снайпером. Брав участь у боях на Донеччині, зокрема під Бахмутом, де допоміг евакуювати поранених побратимів і тіла полеглих. Зазнав контузії, кульового та осколкового поранення. Після лікування повернувся вже в якості заступника командира бойової машини, навідника-оператора.
«Олександр був доброю, чуйною і веселою людиною, мав бойовий дух і ніколи не боявся труднощів. Він із честю виконував обов’язок щодо захисту Батьківщини. Коханий чоловік, люблячий і турботливий батько, надійний товариш. Він мав багато планів на життя, яким не судилося здійснитися», — сказала дружина Ірина.
Посмертно Олександра відзначений орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в селі Піщанка Берестинського району.
У нього залишилися дружина та сини.
