Ірині було 53 роки. Народилася в Маріуполі. За фахом – провідниця, 25 років працювала на залізниці, курсуючи поїздом «Волноваха – Комиш-Зоря». На дозвіллі любила ходити у спортзал. Вільний час присвячувала також синові й онукові.
«Це дуже добра людина, чудова мама, бабуся, свекруха. Справедлива і весела людина», – розповіла невістка Наталія.
Ірину поховали на Старокримському кладовищі. У неї залишилися невістка й онук.
Брат і син зникли під час боїв за Маріуполь. Через майже два роки від тих подій відшукати їх не вдалося. Що з ними сталося – рідні не знають.
