Вадим народився і жив у селі Липкуватівка Харківської області. Закінчив Липковатівський аграрний коледж, де отримав професію фельдшера ветеринарної медицини. Пройшов строкову службу у прикордонних військах. Понад 11 років працював заступником начальника управління охорони і пожежної безпеки на заводі імені Малишева. Цікавився історією України. Був патріотом. Любив подорожувати та відпочивати з родиною та друзями.У 2014 році брав участь в АТО на Луганщині.
З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік знову був мобілізований до лав Збройних Сил України. Воював у складі 92-ої окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Обіймав посаду гранатометника. Брав участь в обороні рідної Харківщини.
«Ставши на захист Батьківщини з перших днів війни, він сумлінно виконував поставлені бойові завдання. Як і в мирному житті був скромним, небагатослівним, проте відповідальним, добросовісним та завжди готовим прийти на допомогу. Таким Вадим і залишиться в пам’яті однокласників із Липкуватівської загальноосвітньої школи та одногрупників із Липковатівського аграрного коледжу. Для батьків він назавжди залишиться любим, дорогим, найкращим у світі сином… Ненависний ворог забирає життя мужніх, молодих, найкращих синів України. Вадим загинув заради миру, тож нехай добрий, світлий спомин про його подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Вічна пам’ять Герою!» – зазначили у Нововодолазькій селищній раді.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Вадима у рідному селі.
У нього залишилися батьки, дві доньки від попередніх шлюбів, дружина та сестра з родиною.
