Ігор родом з міста Берестечко Волинської області. У 1994 році закінчив Володимир-Волинський сільськогосподарський технікум за спеціальністю «Механізація сільського господарства», здобувши кваліфікацію техніка-механіка. У 1994-2016 роках працював майстром виробничого навчання у професійно-технічному училищі №27 в місті Берестечко, виховавши сотні учнів протягом 22 років педагогічної роботи. У 2016-му разом із дружиною виїхав до Польщі, де вони жили та працювали до 2022 року. У вільний час любив обробляти землю, вирощувати і збирати зернові.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік вирішив повернутися на Батьківщину та стати на її захист. 9 березня 2022 року Ігор був призваний на військову службу до лав Повітряних сил ЗСУ. Служив у 204-ій бригаді тактичної авіації на посаді техніка радіолокаційної системи посадки літаків роти зв’язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв’язку та радіотехнічного забезпечення.
«Ми прожили 28 років у щасливому шлюбі. Ігор з честю й гідністю виконав свій обов'язок громадянина України, патріота щодо захисту своєї держави. До останнього подиху залишався вірним своїм побратимам, українському народу та нашій Батьківщині. Він пожертвував собою заради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а й за свободу Європи та всіх людей вільного світу. Хоробрий воїн, який для багатьох став зразком незламності і міцності духу», – зазначила Тетяна Бернацька.
Посмертно воїн нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Ігоря в рідному місті.
У нього залишилися мама, дружина і син.
