Володимир родом з села Врублівка, що на Житомирщині. У 1997 році закінчив Дзержинську середню школу N2. Працював на посаді верстатника деревообробних верстатів в ТОВ «Пона-Україна».
Після повномасштабного вторгнення долучився до лав 30-ої окремої механізованої бригади. Боронив Україну на посаді навідника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону.
«Це була життєрадісна людина із щирою посмішкою та доброю душею. Володимир жив своєю сім'єю і для своєї сім'ї. Був люблячим батьком, чоловіком, сином», – розповіла дружина Наталя.
«Мій тато завжди був усміхненим, цілеспрямованим і надійним. Казав, що завжди мріяв повернутися в часи, коли служив в армії, хоча і було важко. А тепер він, на жаль, назавжди в строю», – додала донька Валерія.
Поховали воїна в рідному селі.
У Володимира залишились батьки, брат, дружина та дві доньки.
