Анатолій народився у місті Харкові. Закінчив 11 класів місцевої школи. Пройшов строкову військову службу. Потім вирішив присвятити себе захисту людей та влаштувався в поліцію, де прослужив 25 років. Любив тварин. Був затятим рибалкою.
Під час повномасштабної війни чоловік долучився до лав Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Брав участь в обороні Маріуполя та «Азовсталі». Навесні 2022-го разом з побратимами за наказом керівництва вийшов у полон. Так Анатолій опинився в колонії №120 селища Оленівка, що тимчасово окуповане росіянами. У ніч проти 29 липня ворог здійснив теракт, підірвавши бараки, де спали полонені українські військові. Згодом був опублікований список загиблих, серед яких рідні знайшли Анатолія.
«Вони забрали у мене найдорожчу людину. Мій улюблений молодший брат був опорою та підтримкою… Вони забрали моє серце… Він був добрим і справедливим», – розповіла Наталя Макаренко.
Посмертно старший солдат Денисов Анатолій Вікторович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Після обміну тілами «азовця» поховали на кладовищі №18 у рідному Харкові.
Не дочекалися свого Героя батьки, донька, сестра та племінники.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
