Олександр народився та жив у місті Хмільник Вінницької області. Закінчив місцеве професійно-технічне училище №40, опанувавши професії слюсаря та ремонтника сільськогосподарської техніки. У мирному житті працював за кордоном будівельником – робив євроремонти. Захоплювався риболовлею та автомеханікою.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік пішов на фронт, щоб захищати рідну землю від російських окупантів. Воював у лавах 46-ї окремої аеромобільної бригади. Був гранатометником.
«Найрідніша та найдорожча людина для мене. У нього були золоті руки та золоте серце. Повернувся з-за кордону за місяць до війни та пішов добровольцем 7 червня 2022 року», – розповіла рідна сестра Галина.
Посмертно солдата Олександра Дубового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Його поховали в рідному місті.
У Героя залишилися троє синів, сестра та четверо племінників.
