Віталій родом із села Лугове Хмельницької області. Здобув фах провідника у Жмеринському вищому професійному училищі. Пройшов строкову військову службу. Працював будівельником. Обожнював дітей, але так і не встиг створити власну сім’ю. У вільний час любив рибалити.
У серпні 2022 року чоловік був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Служив у 77-й окремій аеромобільній бригаді. Обіймав посаду старшого стрільця-навідника протитанкових ракетних комплексів. Брав участь в обороні міст Соледар і Бахмут Донецької області.
«Мій брат завжди всім допомагав, віддавав останнє і ніколи нічого не чекав натомість. У нього велика душа. На війні він знайшов справжніх друзів. Рятував побратимів і всім допомагав. Зі слів хлопців, жодного разу не злякався, навіть коли смерть була надто близько. Ніколи не був байдужий до чужого горя. Наші діти і діти друзів завжди пам'ятатимуть його як найкращого дядька», – розповіла рідна сестра загиблого Тетяна.
Поховали воїна на Алеї Слави у Хмельницькому.
У Віталія залишилися мама, брат, сестра, племінники.
