Андрій родом зі Львова. Навчався у школі №27 та дитячій художній школі імені Олекси Новаківського. Згодом закінчив Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша та Львівську національну академію мистецтв. Працював шеф-кухарем у ресторанах Opеn та Re:bro. У 2023 році «Видавництво Старого Лева» готувало до друку його книгу «69 спецій для серця». Любив подорожі і тварин. Тримав котів породи сфінкс.
Повномасштабне вторгнення російських окупантів змінило життя чоловіка. Він вирішив взяти до рук зброю та йти на війну. Став військовослужбовцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Він активно вів свою сторінку у фейсбуці та багато писав про військові будні.
«Наш Герой.. все, про що я молилась в останні дні, – щоб ти з‘явився у мережі. Щоб прочитав повідомлення і переглянув фоточки від Юляшки, на які вона чекала відповідей і постійно питала: «Чого тато не відповідає?». Побачив скріни наших з нею переписок, від яких ти б посміхнувся, і тобі б стало так тепло на серці. Але там застигло – востаннє у п’ятницю, о 01.07… Ваші стосунки з доцею були такі ніжні, такі зворушливі, такі близькі. Ти – найкращий тато на світі. Ти був ним з першої секунди народження Юлічки. І ще 9 місяців перед тим. Твоя доця любить тебе понад усе на світі. І тому я стримувала тебе як могла. Злилась і гордилась. А зараз серце рветься на шматки, бо так важко не було ніколи. Я знаю, скільки гарних слів скаже про тебе родина, друзі, побратими.. Усі, кому пощастило бути частинкою твого життя чи просто знати тебе. Ти – Герой, а я просто хотіла бачити ваші з Юлічкою обійми. І щоб ти завжди був поруч. А тепер ти – Ангел своєї доні в небі…» – написала колишня дружина загиблого Уляна Сурмай.
Прощання із загиблим захисником відбулося 6 липня 2023 року у рідному Львові. Його поховали на Марсовому полі Личаківського цвинтаря.
В Андрія залишилися донька, рідні, друзі, колеги та побратими, які за ним безмежно сумують.
