Олександр народився в селі Котюжани Вінницької області. Закінчив там школу. Потім здобув фах машиніста електровоза у Лиманському ПТУ на Донеччині. Проходив військову службу в прикордонних військах Азербайджанської Республіки. Ще з юнацьких років займався спортом, брав участь у районних змаганнях. Навіть за час формування підрозділів і підготовці до передислокації на передову з початку війни він знаходив сили і бажання грати у настільний теніс та волейбол.
Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до Сил ТРО Збройних Сил України, щоб захистити свою країну від ворога. Ніс службу у лавах 111-ої окремої бригади територіальної оборони. Був старшим стрільцем.
«З перших днів війни чоловік добровільно пішов захищати нашу Батьківщину. Думки про те, щоб сидіти, склавши руки, у нього не було. Він казав: «Обов’язок кожного чоловіка – це захищати свою землю, домівку, сім’ю. Хто, як не ми», – розповіла дружина загиблого Оксана.
Поховали Олександра у рідному селі.
Вдома на нього чекали батьки, дружина, дві доньки та онука.
