Радіон народився у Донецьку. З 11 року хлопця виховував тато. Закінчив школу №112, потім здобув фах повара-кондитера у професійному ліцеї. Але за спеціальністю не працював. Разом із батьком займався родинним бізнесом. Любив рибалити, грати в нарди та спати. Цікавився нумізматикою. Коли почалася російсько-українська війна 2014 року, переїхав з батьком до Києва.
Після повномасштабного вторгнення Радіон із татом вирішили разом йти на війну. Вони приєдналися до лав Збройних Сил України. Хлопець служив у 45-му окремому стрілецькому батальйоні на посаді кулеметника.
«Немає слів, щоб висловити наш біль і сум. Дуже не вистачає тебе, рідний. Наша опора й підтримка, сумуємо нескінченно, не можемо звикнути, що ти вже на небі. Ти – наш славний герой. Не злякався, а став на захист рідної України», – написала мачуха загиблого Наталя.
Посмертно Радіона нагородили відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали військовослужбовця на Алеї Слави Лісового цвинтаря у Києві.
У Радіона залишилися батько, мачуха та брати.
