Вадим народився і жив у місті Запоріжжя. Закінчив школу №108. Потім здобув фах електромонтера у Запорізькому будівельному центрі професійно-технічної освіти. Працював на заводі «Запоріжсталь».
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав Національної гвардії України. Служив у 14-ій бригаді оперативного призначення. Був стрільцем-помічником кулеметника роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) батальйону оперативного призначення.
«Він був дуже світлою і товариською людиною. Завжди міг допомогти як словом, так і ділом. Ми разом з ним пішли з перших днів війни боронити нашу країну. Звільняли Времівку та Нескучне в Донецькій області. Потім, як почали контрнаступ в Запорізькій області, одразу повернулися до рідного Запоріжжя. Він був справжнім Героєм без страху та вагань і загинув також як Герой України», – розповів побратим і близький друг загиблого Михайло Михайлов.
«Він був мужньою та сильною характером людиною. Завжди перший йшов у бій», – зазначив рідний брат Данило Ігнатченко.
Поховали нацгвардійця на цвинтарі Святого Миколая у рідному місті.
У Вадима залишилися бабуся, молодший брат, рідні, близькі, друзі та побратими.
