Народився захисник у місті Новомиргород Кіровоградської області. Закінчив школу №1, згодом у Центральноукраїнському вищому професійному училищі отримав спеціальність зварника. Займався греко-римською боротьбою, легкою атлетикою, баскетболом. Працював на будівництві покрівельником та альпіністом. Їздив на роботу в Польщу.
З 30 січня 2022 року Юрій служив у ЗСУ. Повномасштабне вторгнення він зустрів у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади, яка в той час стояла на Донеччини. Юрій був кулеметником у 21-му окремому мотопіхотному батальйоні «Сармат». Приймав участь в обороні села Піски Донецької області, де був тяжко поранений. Після шпиталю знову повернувся на передову.
У листопаді 2022 Юрій отримав медаль «За оборону Волновахи». Побратими згадують його, як дуже надійного і стійкого. За що він і отримав своє псевдо.
«Якось після вдало відбитого штурму, коли Юра дуже добре показав себе у бою, десь о другій ночі, я покликав його і побратимів. Урочисто запалив замість свічки запальничку, дістав маркер з аптечки і написав на броніку Юри його позивний – Титан. Тому що він реально Титан, кремінь, бетонна стіна, стрижень», – подівлився побратим Юрія.
«Юрчик – добра і світла людина, він був нашим серцем, цінував вірність і дружбу, дуже любив справедливість, тому і пішов захищати країну. Говорив: «Хто, як не ми!!!» Ми поховали своє серце, а нашого Титана ми чекатимемо завжди!», – розповіла мама Тетяна Володимирівна.
Юрій вважався зниклим безвісти. Рідні шукали його рік і два місяці. Поховали захисника 21 квітня 2024 року на Алеї Слави Златопільського кладовища в Новомиргороді.
У Юрія залишились батьки, сестри, дідусь та наречена.
