Олександр народився в селищі Летичів Хмельницької області. Жив у селищі Володимирець на Рівненщині. Закінчив Київську академію легкої промисловості. Працював в організаційному відділі районної адміністрації. У вільний час читав книги та писав вірші.
Під час повномасштабного російського вторгнення Олександр служив за другим контрактом у ЗСУ. Був стрільцем-помічником гранатометника у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Боронив Донеччину й Харківщину.
«Він був світлою людиною. Добрий, товариський. Багато читав, любив природу та обожнював прогулянки в лісі, знав там кожну стежку», – розповіла сестра загиблого.
«Побратиме, легких хмаринок! За кожного помстимося! Слава Герою!» – зазначили на сторінці Володимирецької Ветеранської спілки учасників АТО.
Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали десантника у селищі Володимирець на Рівненщині. Там на його честь перейменували вулицю Лермонтова.
В Олександра залишилися батьки Олександр і Тетяна, сестра Ірина, син Артур.
