Віктор народився у селі Ставичани на Хмельниччині – там провів дитячі та юнацькі роки. Здобув фах оператора комп'ютерного набору. Закінчив кілька курсів у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука. Любив читати книги. Працював учителем інформатики, а згодом – у районній газеті. Останнім місцем роботи чоловіка була компанія «Церсаніт Інвест».
Під час повномасштабної війни у липні 2023-го Віктора призвали на військову службу. Спочатку він захищав Україну в складі 81-ої окремої аеромобільної бригади, а згодом – 46-ї окремої аеромобільної бригади. Був старшим навідником.
«Життєрадісний і світлий, був дуже енергійною, веселою, розумною, позитивною людиною. Любив життя та мав багато планів, які мріяв реалізувати. Але ще планував бути частинкою великої перемоги, мріяв повернутися додому з перемогою і в маруновому береті. Дуже пишався, що потрапив в десантно-штурмові війська. Віктор був щирий, чесний, добрий та відповідальний. З чарівною усмішкою на обличчі. Своїми словами і діями підбадьорював інших. Ніколи не скаржився, якщо було важко, стійко витримував випробування. Мудрий, справедливий, чуйний, романтичний, ніжний та турботливий. Дуже переживав про своїх рідних і намагався вберегти їх від найгіршого. Був і залишається найкращим сином і братом. Це дуже велика і болюча втрата, він завжди буде в наших серцях», – зазначили рідні та друзі Віктора.
Поховали захисника у рідному селі.
У нього залишилися мама, брат і друзі.
