Артем народився в селі Волинське Херсонської області. Згодом переїхав до селища Романів на Житомирщині. Там закінчив ліцей №1. Потім навчався в Житомирському агротехнічному коледжі. До вторгнення працював на СТО в місті Бровари. На дозвіллі любив рибалити.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік без роздумів взяв до рук зброю та вирушив на передову. Артем воював у лавах 95-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду номера обслуги мінометної батареї.
«Ми прожили разом два роки. Але це були найщасливіші роки. Він був дуже турботливий, щирий, уважний, добрий. Дуже сумую за ним. Він – найкращий чоловік у моєму житті!» – поділилася кохана загиблого.
Поховали захисника в Романові на Житомирщині.
В Артема залишилися мама Людмила Юріївна та дівчина Олена.
