Олексій народився в селі Гавришівка Вінницької області. Здобув фах вчителя образотворчого мистецтва та праці у Барському гуманітарно-педагогічному коледжі. Потім закінчив Глухівський національний педагогічний університет, отримав спеціальність практичного психолога.
Під час повномасштабної війни чоловік служив водієм понтонного відділення у 70-му центрі інженерного забезпечення Збройних Сил України (в/ч А0853).
«Наш ангел. Добрий, мужній, турботливий, найкращий чоловік і батько. Завжди стоятиме на захисті нашої сім'ї», – пише дружина загиблого.
«Громада у страшній скорботі. Нестерпний біль, який шматує серце на дрібні шматочки. Жах, який проймає кожну клітинку тіла. Відчуття відчаю. Сльози та ненависть. Розбита та роздерта земля під ногами», – зазначають у Барській громаді.
Старший солдат Кучерук посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали військовослужбовця у рідному селі.
В Олексія залишилися дружина Людмила, син Ярослав, донька Валерія, батьки, сестра, племінники.
