Андрій народився в місті Чернівці. Закінчив історичний факультет Чернівецького національного університету. Працював у компанії «Гарант». Був там водієм та охоронцем оперативної групи. Любив автомобілі.
Коли в 2014 році почалася російсько-українська війна, Андрій став на захист рідної країни. Демобілізувався в 2016-му за станом здоров'я. А за 3 роки знову повернувся у стрій. Тоді підписав контракт із 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою. Обіймав посаду командира відділення.
Повномасштабне вторгнення Андрій зустрів на Миколаївщині. Продовжував боронити Україну від окупантів.
«Андрій був люблячим чоловіком і батьком. Нині він – наш янгол-охоронець», – написала дружина Тетяна.
У 2020 році Андрій отримав медаль «Захиснику Вітчизни». Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «На славу Чернівців». На його честь у рідному місті відкрили меморіальну дошку та перейменували вулицю.
Поховали воїна в Чернівцях на Алеї Слави Центрального кладовища.
В Андрія залишились дружина, два сини та батьки.
