Микола народився в місті Бориспіль Київської області. Коли йому було 4 роки, родина переїхала в село Дорогинка на Чернігівщині. Після школи хлопець пройшов строкову службу. Потім працював у Києві на різних підприємствах. До повномасштабного вторгнення був співробітником автомийки.
До війська Микола Гірянський долучився 31 серпня 2022 року. Потрапив до 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Був кулеметником. Мав лише тиждень на підготовку, а вже 9 вересня поїхав у Бахмут.
«15 вересня він нам подзвонив і сказав, що побував у пеклі. Їх тоді на три дні відправляли на нуль, а потім вони тиждень знову на полігоні вчилися. 26 жовтня брат отримав поранення. Після операції та лікування приїжджав додому», – поділилася сестра Надія.
З лютого 2023 року Микола воював під Куп’янськом, потім знову під Бахмутом, далі – на Лиманському напрямі. У травні до військових приїхали рекрути з 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Микола разом із сімома побратимами перейшов до цього підрозділу. 1 червня 2023-го їх відправили на нульові позиції під Бахмутом на 12 днів.
«12 червня він ввечері дзвонив. Їх мали вивести з позицій наступного дня. Але дзвінків більше не було. А 16 червня ми дізналися, що Коля зник безвісти. Мама мала здати тест ДНК, та не встигла: мені сказали, що можна їхати в Дніпро на опізнання… То був наш Коля», – розповіла Надія.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Миколу 18 червня 2023 року на кладовищі у Дорогинці.
У воїна залишилися дружина, донька, мама, сестра та брат.
