Олександр народився в селищі Вапнярка Вінницької області в родині військового. З дитинства мріяв про небо. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, здобув фах авіаційного техніка. У вільний час любив грати у футбол та рибалити.
Після випуску проходив службу в 11-й окремій бригаді армійської авіації ЗСУ на посаді бортового техніка вертольоту Мі-24, пізніше опанував вертоліт Мі-8. Брав участь в АТО/ООС.
З перших днів повномасштабної війни офіцер продовжував захищати небо над Україною від окупантів. У березні був нагороджений орденом Данила Галицького.
«Відважний та безстрашний. Коханий чоловік і найкращій батько. Завжди веселий та усміхнений, гарний сім'янин. Ми дуже сумуємо за ним. Наш Герой України! Вічна пам'ять нашому Олександру», – зазначила дружина офіцера Руслана.
Посмертно льотчику присвоєно звання капітан та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя на Матвійському кладовищі у Миколаєві.
Вдома на Олександра чекали дружина Руслана та донечка Єва.
