Артем народився у місті Фастові Київської області. За словами мами, мав хист до малювання та створення чогось нового, а ще – велике бажання до справедливості та любов до своєї Батьківщини.
Після навчання та отримання фаху, восени 2020 року, Артема призвали до лав Збройних сил України. Службу проходив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. З кінця 2021 року перебував на Сході країни, захищаючи Батьківщину від ворога.
«Досягши повноліття, мій син мав мужність, надійність у справах та любов у серці, був справедливим та чесним, завжди був привітним та поважав старших. Мав відвагу та мужність, щоб прийняти самостійне рішення піти до ЗСУ та обороняти свою Батьківщину. Мій син – це моя гордість. Я всім мамам, з ким доводилося спілкуватись, бажала такого сина, адже це щастя. Я щодня чула найкращі слова: «мамо я тебе люблю, не хвилюйся все добре, я скоро приїду до тебе, обійму сильно-сильно, я за тобою сумую, я повернуся ради тебе, ти тільки трішки почекай, я тобі допоможу, я повернусь, ти чекай, ще трішки, люблю тебе, обіймаю та обійми моїх братиків, я їх теж сильно люблю та сумую за ними», – розповіла Тетяна Василівна, мама Героя.
Поховали військовослужбовця у рідному Фастові на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища.
В Артема залишилися мама та двоє неповнолітніх братів.
